Тюрма за фальшиві запрошення на роботу в Польщі

У 2015 році прокуратура в Лодзі розкрила одну з найбільших на той момент афер із продажу фіктивних запрошень на роботу: справу, яка могла торкнутися до 800 громадян України. Розповідаємо цю історію та пояснюємо, яка кримінальна відповідальність загрожує за подібні схеми сьогодні, у 2026 році.

– Історична справа в Лодзі 2015 року: до 800 осіб і фіктивні запрошення
– Кримінальна відповідальність у 2026 році
– Чому це стосується і жертв, а не лише організаторів
– Як не стати наступною жертвою
– FAQ

Історична справа в Лодзі 2015 року: до 800 осіб і фіктивні запрошення

Працівники митної служби в Лодзі затримали чотирьох осіб, підозрюваних в організації незаконного перетину кордону громадянами України. За даними прикордонної служби, українці платили за «послуги» з реєстрації фіктивних заяв про доручення виконання роботи, тобто те, що зазвичай називають «запрошеннями на роботу». На підставі цих заяв люди без проблем отримували візи в польських консульствах в Україні, хоча реальних вакансій, вказаних у документах, не існувало. За одну візу шахраї брали від приблизно 10 доларів до кількох сотень злотих.

Як встановило розслідування, 57-річний обвинувачений зареєстрував понад 700 заяв у Лодзі та ще кілька десятків: в інших повітових управліннях воєводства, використовуючи як власну фірму, так і фіктивні фірми-пустушки. Йому висунули обвинувачення в організації незаконного перетину кордону Польщі; трьом його помічникам: у співучасті. За оцінкою прокуратури, справа могла торкнутися близько 800 громадян України, з яких близько 100 осіб на той момент вже перетнули польський кордон.

Кримінальна відповідальність у 2026 році

Організація подібної схеми сьогодні кваліфікується за тією ж статтею, що й у 2015 році: ст. 264 § 3 Кримінального кодексу Польщі (Kodeks karny): організація незаконного перетину кордону Республіки Польща. Чинна санкція: від 6 місяців до 8 років позбавлення волі. Це та ж верхня межа, що фігурувала у справі 2015 року, але з однією важливою відмінністю: після змін 2023-2024 років з’явилися кваліфіковані склади. Якщо організатор діяв з метою отримання майнової вигоди (а це майже завжди так, бо шахраї беруть гроші за кожну заяву) або його дії створювали небезпеку для життя чи здоров’я перевезених людей, верхня межа покарання зростає до 12 років.

Важливо пам’ятати: увесь механізм шахрайства можливий лише тому, що сама заява безкоштовна для іноземця (єдину офіційну плату, 400 злотих з 1 грудня 2025 року, вносить роботодавець). Детальний розбір того, чому легально «купити» запрошення неможливо, і як розпізнати фірму-пустушку, наведено в нашій статті-компаньйоні: «Фальшиві запрошення на роботу в Польщі».

Чому це стосується і жертв, а не лише організаторів

Формально покупець фіктивної заяви не вчиняє того самого злочину, що організатор схеми (ст. 264 § 3 вимагає саме умислу на організацію нелегального перетину кордону для інших людей). Але це не означає, що для жертви все закінчується добре:

• Використання свідомо фіктивного документа для отримання візи може призвести до відмови у в’їзді або анулювання візи.
• Людину можуть внести до реєстру небажаних іноземців із заборо­ною на в’їзд до Польщі (а часто й до Шенгену) на кілька років.
• При подальших спробах легалізації польські органи можуть виявити, що «робота», вказана в старій заяві, ніколи не існувала, що ускладнює отримання карти побиту чи дозволу на роботу в майбутньому.

Як не стати наступною жертвою

• Перевіряйте фірму, від імені якої оформлюється заява, у KRS/CEIDG і переконайтеся, що вона реально працює (сайт, відгуки, справжній офіс), а не існує лише на папері.
• Пам’ятайте: справжній роботодавець ніколи не просить оплатити сам бланк заяви, лише реально узгоджену зарплату та, за потреби, прозоро оформлені послуги переїзду.
• Перевірте, що заяву реально зареєстровано в реєстрі заяв (ewidencja oświadczeń) через praca.gov.pl або в повітовому управлінні праці.
• Реформа Державної інспекції праці (PIP), що діє з 8 липня 2026 року, посилила контроль за реальним характером трудових відносин у Польщі загалом, що опосередковано ускладнює й роботу фірм-пустушок, які історично були основним інструментом таких схем.

FAQ

Чи актуальні цифри зі справи 2015 року на сьогодні? Ні, це виключно історичний приклад для ілюстрації механізму. Актуальні суми штрафів, порядок подання заяв (лише електронно, через praca.gov.pl з 1 червня 2025 року) та перелік країн, для яких діє спрощена процедура (з 1 грудня 2025 року: Армені, Білорусь, Молдова, Україна), змінилися. Детальніше: у статті «Фальшиві запрошення на роботу в Польщі».

Скільки років загрожує за організацію продажу фіктивних запрошень сьогодні? Від 6 місяців до 8 років позбавлення волі за ст. 264 § 3 Кримінального кодексу, а за кваліфікованих обставин (корисливий мотив, загроза життю чи здоров’ю), до 12 років. Окремо, вимагання грошей від іноземця за допомогу з робочими документами карається штрафом 6000-50 000 злотих за новим законом 2025 року.

Чи загрожує кримінальна відповідальність самому покупцю фіктивного запрошення? Не за ст. 264 § 3: ця стаття стосується організаторів схеми. Але використання фіктивного документа може мати адміністративні наслідки: відмову у в’їзді, анулювання візи, внесення до реєстру небажаних іноземців.

Бібліографія та правова база

• Ustawa z dnia 20 marca 2025 r. o warunkach dopuszczalności powierzania pracy cudzoziemcom na terytorium Rzeczypospolitej Polskiej (Dz.U. 2025 poz. 621), art. 84
• Ст. 264 § 3 та § 4 Кримінального кодексу Польщі (Kodeks karny)
• Матеріали про реформу PIP 2026 (внутрішня база legal_knowledge_base MojaFirma)
• «Фальшиві запрошення на роботу в Польщі», повний розбір механізму шахрайства (MojaFirma)

Автор: команда бізнес-інкубатора Moja Firma.

Стаття має виключно інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Якщо ви натрапили на подібну пропозицію або вже стали жертвою шахрайства, запрошуємо на безкоштовну консультацію з нашою командою.