Щороку сотні людей з України, Білорусі, Молдови чи Армені втрачають гроші, «купуючи» так зване запрошення на роботу в Польщі, документ, який за польським законом видається безкоштовно. Розповідаємо, що це насправді за документ, як влаштоване шахрайство і що загрожує його організаторам у 2026 році.


– Що таке запрошення на роботу (oświadczenie)?
– Головне: документ безкоштовний. Легально “купити” його неможливо
– Як влаштоване шахрайство із запрошеннями
– Чим це загрожує жертві шахрайства
– Кримінальна відповідальність продавців фіктивних запрошень
– Реформа PIP 2026 і фірми-пустушки
– Як розпізнати шахрайство, перш ніж платити
– FAQ

Що таке запрошення на роботу (oświadczenie)?

Те, що розмовно називають «запрошенням на роботу», офіційно є заявою про доручення виконання роботи іноземцю (польськ. oświadczenie o powierzeniu wykonywania pracy cudzoziemcowi): документом спрощеної процедури легалізації, який дозволяє іноземцю працювати в Польщі до 24 місяців без отримання повноцінного дозволу на роботу.

Кого стосується спрощена процедура у 2026 році:
З 1 грудня 2025 року заяву можна зареєструвати лише для громадян Армені, Білорусі, Молдови та України. Грузію виключили зі списку з цієї дати (грузини, які вже працюють за раніше зареєстрованою заявою, можуть доопрацювати до кінця строку її дії). Громадяни Росії випали з цієї процедури ще раніше, 28 жовтня 2022 року.

Заяву реєструє польський роботодавець (не сам іноземець) у повітовому управлінні праці за місцем діяльності фірми, або, з 1 червня 2025 року, виключно електронно через портал praca.gov.pl, згідно з новим законом про умови допустимості доручення роботи іноземцям (Dz.U. 2025 poz. 621). Сама заява не дозвіл на роботу, а лише підстава для отримання візи чи легалізації перебування з правом на роботу; реальне право на легальну роботу виникає лише разом із дійсною візою, картою побиту чи іншим титулом перебування.

Головне: документ безкоштовний. Легально “купити” його неможливо

Запам’ятайте одне правило: для іноземця цей документ безкоштовний. Єдину офіційну плату, з 1 грудня 2025 року в розмірі 400 злотих (раніше було 100 злотих), вносить роботодавець на рахунок повітового управління праці. Жодної законної схеми «купити запрошення» за сотні чи тисячі доларів не існує.

Якщо хтось пропонує вам «запрошення на роботу» як платну послугу за сотні чи тисячі доларів, це або пряме шахрайство, або, в кращому разі, посередник бере гроші за реальний пошук роботодавця та оформлення документів (що також потребує уважної перевірки), але точно не за сам бланк заяви. Понад те, з 1 червня 2025 року діє окрема норма: хто вимагає від іноземця майнової вигоди в обмін на дії щодо отримання дозволу на роботу чи іншого документа, який надає право працювати, підлягає штрафу від 6000 до 50 000 злотих (ст. 84 п. 4 закону Dz.U. 2025 poz. 621).

Як влаштоване шахрайство із запрошеннями

Механізм майже не змінився з 2015 року: змінилися здебільшого суми та канали просування (зараз це частіше Telegram-канали й групи «легалізація в Польщі», ніж форуми).

Варіант 1: фіктивна посада.
«Фірма» реєструється в KRS (Національному судовому реєстрі), оформлює заяви на десятки чи сотні вакансій, яких фізично не існує, і продає ці заяви як готові запрошення.

Варіант 2: запрошення як «квиток» до Польщі.
Заява продається як спосіб отримати піврічну робочу візу, з розрахунком на те, що людина вже на місці знайде справжнього роботодавця чи займеться фрилансом.

Обидві схеми об’єднує одне: фірма, яка видала заяву, формально існує в KRS, але фактично не веде діяльності: не підписує договорів із підрядниками, не має офісу чи об’єкта, часто існує лише «на папері».

Чим це загрожує жертві шахрайства

  • Відмова у візі чи у в’їзді: консульство чи прикордонна служба можуть відмовити, якщо заява викликає підозри (наприклад, масова реєстрація від однієї й тієї ж фірми).
  • Внесення до реєстру небажаних іноземців: при виявленні факту використання фіктивного документа для отримання візи людина ризикує отримати заборону на в’їзд до Польщі (а часто й до всього Шенгену) на кілька років.
  • Проблеми при майбутній легалізації. Польські органи зберігають історію зайнятості іноземця. Якщо пізніше ви подаватимете на карту побиту чи дозвіл на роботу, а попереднє «запрошення» було пов’язане з фірмою-пустушкою, працівник управління у справах іноземців може призначити розмову і виявити, що реальної роботи ніколи не було.

Кримінальна відповідальність продавців фіктивних запрошень

Організація схеми з фіктивними запрошеннями зазвичай кваліфікується як організація незаконного перетину кордону Польщі всупереч закону: ст. 264 § 3 Кримінального кодексу (Kodeks karny). За чинною редакцією статті, покарання: від 6 місяців до 8 років позбавлення волі. Після змін 2023-2024 років з’явилися кваліфіковані склади: якщо організатор діяв з метою отримання майнової вигоди або його дії створювали небезпеку для життя чи здоров’я перевезених людей, верхня межа покарання може сягати 12 років.

Окремо, з 1 червня 2025 року, саме вимагання грошей від іноземця за допомогу з дозволом на роботу чи іншим документом, самостійне правопорушення за ст. 84 п. 4 закону Dz.U. 2025 poz. 621, зі штрафом 6000-50 000 злотих, незалежно від того, чи дійшло до фактичного перетину кордону.

Історичний приклад (2015 рік, лише для ілюстрації, не актуальна статистика на 2026 рік): двоє громадян України отримали по півроку тюрми за продаж заяв від імені будівельної фірми в Білостоку, яка формально існувала, але ніколи не укладала жодного договору. Шахраї встигли видати близько 300 заяв. В іншій справі того самого року (див. нашу окрему статтю про справу в Лодзі) обвинуваченим загрожувало до 8 років: тодішня верхня межа покарання за ст. 264 § 3 збігалася з сьогоднішньою базовою, але сьогоднішні кваліфіковані склади (до 12 років) у 2015 році ще не діяли.

Реформа PIP 2026 і фірми-пустушки

З 8 липня 2026 року діє реформа Державної інспекції праці (Państwowa Inspekcja Pracy, PIP), спрямована на перевірку реального характеру трудових та B2B відносин, а не лише формальної реєстрації в реєстрах. Хоча головна мета реформи: переведення зловживаних B2B-контрактів у трудові відносини, той самий принцип (важлива реальна діяльність, а не сама реєстрація) посилює й загальний контроль за фірмами-пустушками: інспекторам тепер легше помітити компанію, яка формально існує в KRS, але не виплачує зарплат, не має працівників і не веде реальної діяльності, що історично було головною ознакою фірм, які продавали фіктивні запрошення.

Як розпізнати шахрайство, перш ніж платити

  • Перевірте фірму в KRS чи CEIDG (безкоштовні публічні реєстри), але не зупиняйтеся на цьому: наявність запису в реєстрі не означає, що фірма реально працює.
  • Перевірте ознаки реальної діяльності: сайт, відгуки, справжня адреса офісу, активні проекти, відгуки інших працівників.
  • Справжній роботодавець ніколи не просить оплатити сам бланк заяви. Якщо з вас вимагають гроші саме за «запрошення» (а не, наприклад, за легітимні, прозоро оформлені послуги переїзду чи перекладу документів), це сигнал тривоги.
  • Перевірте реєстрацію заяви: роботодавець зобов’язаний зареєструвати заяву в реєстрі заяв (ewidencja oświadczeń); статус можна перевірити через praca.gov.pl або безпосередньо в повітовому управлінні праці.
  • Проконсультуйтеся зі спеціалістом до прийняття рішення: особливо якщо пропозиція здається «занадто зручною», обіцяє роботу без співбесіди чи вимагає оплати до отримання документів.

FAQ

Чи справді можна легально купити запрошення на роботу в Польщі? Ні. Документ безкоштовний для іноземця. Офіційну плату (з 1 грудня 2025 року 400 злотих) вносить роботодавець, а не працівник. Будь-яка пропозиція «продати» заяву за гроші від посередника, сигнал шахрайства.

Що робити, якщо я вже заплатив за фіктивне запрошення? Зберіть усі доказі оплати та листування і зверніться до поліції (за місцем проживання або через консульство Польщі). Також варто проконсультуватися з юристом щодо можливих наслідків для майбутньої легалізації перебування в Польщі.

Чи може жертва шахрайства сама понести відповідальність? Формально жертва не підлягає кримінальній відповідальності за організацію нелегального перетину кордону, але свідоме використання фіктивного документа для отримання візи може мати адміністративні наслідки: відмову у в’їзді, анулювання візи, внесення до реєстру небажаних іноземців. Тому важливо перевіряти фірму до оплати, а не після.

Бібліографія та правова база

  • Ustawa z dnia 20 marca 2025 r. o warunkach dopuszczalności powierzania pracy cudzoziemcom na terytorium Rzeczypospolitej Polskiej (Dz.U. 2025 poz. 621), art. 84
  • Rozporządzenie Ministra Rodziny, Pracy i Polityki Społecznej z dnia 21 listopada 2025 r. w sprawie państw, których obywateli mogą dotyczyć oświadczenia o powierzeniu pracy cudzoziemcowi (Dz.U. 2025 poz. 1617)
  • Rozporządzenie Ministra Rodziny, Pracy i Polityki Społecznej w sprawie wysokości opłat w związku z oświadczeniem o powierzeniu pracy cudzoziemcowi (Dz.U. 2025 poz. 1622)
  • Ст. 264 § 3 та § 4 Кримінального кодексу Польщі (Kodeks karny)
  • Матеріали про реформу PIP 2026 (внутрішня база legal_knowledge_base MojaFirma)

Автор: команда бізнес-інкубатора Moja Firma.

Стаття має виключно інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Якщо ви натрапили на подібну пропозицію або вже стали жертвою шахрайства, запрошуємо на безкоштовну консультацію з нашою командою.

Безкоштовна консультація